Почаївська лавра й інші монастирі Карпат

Одні з найяскравіших пам’яток – давні монастирі. Найчастіше історія цих будівель не менш насичена, ніж історія замків і королівських палаців, адже в давнину церква відігравала не меншу роль в житті людей, аніж світська влада. Єдина відмінність – замки й палаци мертві, в них давно ніхто не живе й нерідко вони руйнуються. Водночас у Карпатах є безліч храмів, де життя монахів не сильно змінилося – як сторіччя тому, його основу складають молитви й аскеза.

Найбільший монастир Волині – Свято-Успенська Почаївська лавра, яка поступається за роллю в українському православ’ї лише Києво-Печерській лаврі. Цікаво, що історія монастиря пов’язана з київською святинею – згідно з легендою, коли монголи зруйнували столицю, монахи Печерського монастиря втекли на Волинь. Дорогою вони зустріли Богородицю – на горі залишився відбиток її ноги й чудотворне джерело.

Почаївська лавра. Слід ноги Богородиці

Ще одна святиня – чудодійна ікона, написана у Візантії чи Болгарії. У XVI ст. заможна вдова подарувала її Почаївському монастирю, де вона зберігається досі. Згідно з легендою, в 2 пол. XVІI ст. заступництво святої ікони врятувало лавру від нападників. У XVIII ст., коли лавра належала ордену василіян, тут сталося більше 500 випадків чудотворного зцілення, що приписувалися Богородиці Почаївській.

Почаївська лавра. Успенський собор

У центрі лаври знаходиться Успенський собор, шедевр архітектури бароко, що увінчує весь комплекс. Над собором вивищується розкішна баня, з боків оточена меншими вежами, на сонці схожими на блискучі ліхтарики. Всередині храм не менш розкішний, ніж ззовні – інакше й не могло бути, адже його стіни й вівтарі розписував сам Тарас Шевченко, а також майстри з Києва та Петербургу.

Почаїв розкинувся доволі далеко від самих Карпат – для прихильників гірського туризму цікавішим буде Манявський скит, розташований на Івано-Франківщині. Взагалі скит – це особливо суворе поселення ченців, які вважають звичайні монастирські устави недостатньо аскетичними.

Монастир у Маняві був заснований на початку XVII ст. Одним із батьків нової святині був славнозвісний богослов Іван Вишенський, котрий 40 років прожив на священній горі Афон у Греції. Вже на ранньому етапі своєї історії скит отримав автономію від Львівського єпископа й Київського митрополита – тут сформувався свій уклад життя, який зберігся до сьогодні. Й це попри зміни влади, 2 світових війни й закриття австрійським урядом у XVIІI ст.

Собор Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього

Оригінальна архітектура Манявського монастиря, на жаль, не збереглася. За часів незалежності України скит був відновлений – сюди приїжджали високопосадовці, а в 2019 до святині привезли Томос про автокефалію Української церкви, монахи провели урочистий молебень за участі президента.

Скит зберігає безліч старовинних пам’яток і святинь. Саме тут на початку XVIІI ст. був створений Богородчанський іконостас – одна з найвидатніших пам’яток українського іконопису. Оригінал іконостасу вивезли до музею у Львові, однак у скиті є його копія. Ще одна унікальна пам’ятка – чудотворна ікона Богородиці, написана в 1788 році на Афоні й згодом передана до монастиря.

Манявський водоспад

На відпочинку в Карпатах можна насолодитися природою, що оточує тутешні святині. Неподалік від скиту розташований Манявський водоспад, один із найвищих в Україні. Каскад розкинувся в ущелині, над якою з обох боків здіймаються гори – навіть улітку тут волого й прохолодно, каміння вкрите мохом і кущами.

Церковні пам’ятки можуть бути цікавими не лише релігійним людям й навіть не тільки християнам. Тут є давня історія й культура, краса архітектури. Храми Карпат розташовані в надзвичайно мальовничих місцях. Утім, під час поїздки до Маняви чи Почаєва все одно варто дотримуватися дрес-коду й етикету – недарма ж кажуть: «До чужого монастиря зі своїм статутом не ходять».